Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ФІЗИКИ Й АСТРОНОМІЇ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ
Під час визначення рівня навчальних досягнень з фізики оцінюється:
  • рівень володіння теоретичними знаннями;
  • рівень умінь використовувати теоретичні знання під час розв'язування задач чи вправ різного типу (розрахункових, експериментальних, якісних, комбінованих тощо);
  • рівень володіння практичними вміннями та навичками під час виконання лабораторних робіт, спостережень і фізичного практикуму.
  • Критерії оцінювання рівня володіння учнями теоретичними знаннями
    Рівні навчальних досягнень
    Бали
    Критерії оцінювання навчальних досягнень

    I. Початковий
    1
    Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом на рівні розпізнавання явищ природи, з допомогою вчителя відповідає на запитання, що потребують відповіді «так» чи «ні»
    2
    Учень (учениця) описує природні явища на основі свого попереднього досвіду, з допомогою вчителя відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді
    3
    Учень (учениця) з допомогою вчителя зв'язно описує явище або його частини без пояснень відповідних причин, називає фізичні чи астрономічні явища, розрізняє буквені позначення окремих фізичних чи астрономічних величин

    II. Середній
    4
    Учень (учениця) з допомогою вчителя описує явища, без пояснень наводить приклади, що ґрунтуються на його власних спостереженнях чи матеріалі підручника, розповідях учителя тощо
    5
    Учень (учениця) описує явища, відтворює значну частину навчального матеріалу, знає одиниці вимірювання окремих фізичних чи астрономічних величин і формули з теми, що вивчається
    6
    Учень (учениця) може зі сторонньою допомогою
    пояснювати явища, виправляти допущені неточності (власні, інших учнів), виявляє елементарні знання основних положень (законів, понять, формул)

    III. Достатній
    7
    Учень (учениця) може пояснювати явища, виправляти допущені неточності, виявляє знання і розуміння основних положень (законів, понять, формул, теорій)
    8
    Учень (учениця) уміє пояснювати явища, аналізувати, узагальнювати знання, систематизувати їх, зі сторонньою допомогою (вчителя, однокласників тощо) робити висновки
    9
    Учень (учениця) вільно та оперативно володіє вивченим матеріалом у стандартних ситуаціях, наводить приклади його практичного застосування та аргументи на підтвердження власних думок

    IV. Високий
    10
    Учень (учениця) вільно володіє вивченим матеріалом, уміло використовує наукову термінологію, вміє опрацьовувати наукову інформацію: знаходити нові факти, явища, ідеї, самостійно використовувати їх відповідно до поставленої мети
    11
    Учень (учениця) на високому рівні опанував програмовий матеріал, самостійно, у межах чинної програми, оцінює різноманітні явища, факти, теорії, використовує здобуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях, поглиблює набуті знання
    12
    Учень (учениця) має системні знання, виявляє здібності до прийняття  рішень, уміє аналізувати природні явища і  робить відповідні висновки й узагальнення, уміє знаходити й аналізувати додаткову інформацію
Критерiї оцiнювання навчальних досягнень учнiв
при розв’язуваннi задач

Початковий рiвень
(1—3 бали) Учень умiє розрiзняти фiзичнi величини, оди¬ницi вимiрювання з даної теми, розв’язувати задачi з допомогою вчителя лише на вiдтворення основних формул; здiйснювати найпростiшi математичнi дiї.
Середнiй рiвень
(4—6 балiв) Учень розв’язує типовi задачi та виконує впра¬ви на одну—двi дiї (за зразком), виявляє здатнiсть обґрунтовувати деякi логiчнi кроки з допомогою вчителя.
Достатнiй рiвень
(7—9 балiв) Учень самостiйно розв’язує типовi задачi й виконує вправи з одної теми, обґрунтовуючи обраний спосiб розв’язку.
Високий рiвень
(10—12 балiв) Учень самостiйно розв’язує комбiнованi ти¬повi задачi стандартним або оригiнальним способом, розв’язує нестандартнi задачi.
Оцiнювання рiвня володiння учнями практичними умiннями та навичками здiйснюється за результатами виконання фронтальних лабораторних робiт, експериментальних задач, робiт фiзичного практикуму або пiдсумкової лабораторної чи експериментальної роботи. При цьому необхiдно враховувати вмiння учня:
• планувати проведення дослiдiв чи спостережень;
• збирати установку за схемою;
• проводити спостереження, знiмати покази приладiв;
• оформлювати результати дослiдження (складати таблицi, будувати графiки тощо);
• визначати та обчислювати похибки вимiрювання;
• робити висновки, тлумачити похибки проведеного експерименту чи спостереження.
Додатково поставленi лабораторнi (експериментальнi) роботи вчитель може використовувати для створення проблемних ситуацiй, мотивацiї дiяльностi учнiв пiд час вивчення нового матерiалу, з метою вдосконалення практичних умiнь i навичок (складати схеми, проводити вимiрювання тощо). Такi роботи, як правило, не оцiнюються.
Основна частина лабораторних робiт виконується пiсля вивчення вiдповiдного навчального матерiалу на етапi закрiплення та узагальнення знань i вмiнь учнiв або пiд час тематичного облiку.
Оцiнюванню пiдлягають i роботи фiзичного практикуму, якi носять узагальнюючий характер з однiєї чи кiлькох тем. За результатами всiх робiт практикуму виставляється пiдсумкова оцiнка як тематична. Якщо практикум подiляється на двi частини, тобто частина робiт виконується у І пiврiччi, частина — у II пiврiччi, то до журналу виставляються двi пiдсумковi (тема¬тичнi) оцiнки.
Рiвнi складностi лабораторних робiт можуть задаватися:
• через змiст та кiлькiсть додаткових завдань i запитань вiд¬повiдно до теми роботи;
• через рiзний рiвень самостiйностi виконання роботи (за пос¬тiйної допомоги вчителя, виконання за зразком, докладною або скороченою iнструкцiєю, без iнструкцiї);
• органiзацiєю нестандартних ситуацiй (формулювання уч¬нем мети роботи, складання ним особистого плану роботи, обґрунтування його, визначення приладiв та матерiалiв, по¬трiбних для її виконання, самостiйне виконання роботи та оцiнка її результатiв).
Обов’язковим при оцiнюваннi для всiх рiвнiв є врахування дотримання учнями правил технiки безпеки пiд час виконання фронтальних лабораторних робiт чи робiт фiзичного прак¬тикуму.
При оцiнюваннi практичних знань та вмiнь учнiв потрiбно користуватися характеристиками рiвнiв оволодiння цими умiн¬нями, поданими нижче.

Критерiї оцiнювання навчальних досягнень учнiв
при виконаннi лабораторних та практичних робiт

Початковий рiвень
(1—3 бали) Учень демонструє вмiння користуватися ок¬ре¬мими приладами, може скласти схему дослiду лише з допомогою вчителя, виконує частину роботи, порушує послiдовнiсть виконання роботи, вiдображену в iнструкцiї, не робить самостiйно висновки за отриманими результатами.
Середнiй рiвень
(4—6 балiв) Учень виконує роботу за зразком (iнст¬рук¬цiєю) або з допомогою вчителя, результат роботи учня дає можливiсть зробити правильнi висновки або їх частину, пiд час виконання роботи допущенi помилки.
Достатнiй рiвень
(7—9 балiв) Учень самостiйно монтує необхiдне обладнання, виконує роботу в повному обсязi з дотриманням необхiдної послiдовностi проведен¬ня дос¬лiдiв та вимiрювань. У звiтi правильно й акуратно виконує записи, таблицi, схеми, графiки, розрахунки, самостiйно робить висновок.
Високий рiвень

(10—12 балiв) Учень виконує всi вимоги, передбаченi для достатнього рiвня, виконує роботу за самостiйно складеним планом, робить аналiз результатiв, роз¬раховує похибки (якщо потребує завдання). Бiльш високим рiвнем вважається виконання роботи за самостiйно складеним ори-¬гiнальним планом або установкою, їх обґрунтування.

Немає коментарів:

Дописати коментар